Загальне
Колонтаєвський О.П.
Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
До останнього часу дистанційне навчання у вишах реалізовується шляхом використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в заочній та очній формах навчання. Але дистанційне навчання може (а у сучасних умовах і повинно) застосовуватися як окрема форма навчання. Таке право визначено у пункті 2.2 розділу ІІ Положення про дистанційне навчання, затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України № 466 від 25.04.2013 [1].
Насамперед важливо зрозуміти що заочне та дистанційне навчання – різні поняття [2]. Якщо розглядати дистанційне навчання як різновид заочного, то процес навчання буде організований за принципами заочного навчання. Тобто достатньо перевести лекції, підручники в електронний вигляд і надіслати за списком розсилання студентам-заочникам, що і робиться сьогодні в більшості вишів України.
При заочному навчанні плануються очні заняття, коли студенти збираються разом для прослуховування лекцій, виконання лабораторних робіт, складання заліків та екзаменів. При організації дистанційного навчанні такі сесії не плануються. Всі завдання студенти виконують дистанційно і так же здають екзамени. Основними видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є: лекція, семінар, практичні заняття, лабораторні заняття, консультації та інші. Лекція, консультація, семінар проводяться зі студентами (учнями, слухачами) дистанційно у синхронному або асинхронному режимі відповідно до навчального плану.
Дистанційне навчання базується на використанні комп'ютерних і телекомунікаційних технологій на відміну від заочного, де використовуються друкарські матеріали, що пересилаються звичайною поштою тощо. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному або асинхронному режимі. Практичне заняття, яке передбачає виконання практичних (контрольних) робіт, відбувається дистанційно в асинхронному режимі. Окремі практичні завдання можуть виконуватись у синхронному режимі, що визначається робочою програмою навчальної дисципліни [2, 3].
Дистанційне навчання на відміну від традиційного використовує в навчальному процесі інші моделі навчання, що передбачають проведення конференцій, самостійну роботу студентів з різними банками знань, проектні роботи, тренінги й інші види діяльності з комп'ютерними та нетрадиційними технологіями. Лабораторне заняття проводиться очно у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях або дистанційно з використанням відповідних віртуальних тренажерів і лабораторій.
При організації дистанційної форми навчання принципово змінюється спосіб одержання і засвоєння знань, взаємодія між студентом та викладачем, значно збільшується роль викладача. Останній консультує своїх слухачів під час виконання індивідуального навчального плану, керує навчальними проектами студентів, коригує навчальний курс, координує пізнавальні процеси в рамках курсу. Студенти ж окрім одержання знань повинні займатися пошуком необхідної інформації. Взагалі в дистанційному навчанні важливе значення має самомотивація студента щодо свого навчання, бо саме самоосвіта є основою дистанційного навчання.
До інших видів навчальних занять при здійсненні навчального процесу можуть відноситись ділові ігри, виконання проектів у групах тощо. Ці види навчальних занять можуть проводитись дистанційно у синхронному або асинхронному режимі, що визначається робочою програмою навчальної дисципліни.
Поряд традиційною формою взаємодії "один до багатьох" (як і навчання в групах) існує спілкування викладача і слухача за принципом "один до одного", що відповідає за формою і змістом індивідуальній консультації. Але також можлива і форма взаємодії "багатьох до багатьох", яка означає одночасне спілкування безлічі студентів, які обмінюються між собою досвідом і враженнями.
Ще одною особливістю дистанційного навчання є його більша тривалість, іноді і менша ефективна, що зумовлено браком у студента елементарної самодисципліни і самомотивації, або індивідуальними особливостями студента, наприклад, коли він здатен засвоювати нову інформацію тільки в озвученій фор-мі.
Важливе значення в дистанційній формі навчання мають контрольні заходи з навчальної дисципліни, які є одночасно виконують функцію як мотивації роботи в курсі так і контролю.
Запровадження дистанційного навчання в вишах України зорієнтоване насамперед на такі категорії слухачів як особи з особливими потребами; громадяни України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном; особи що працюють на фірмах, де складно брати відпустки на учбові сесії, але які спроможні самостійно опанувати навчальні програми.
Дистанційне навчання осіб із особливими потребами (у тому числі з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, психічними розладами) передбачає залучення додаткових технологій дистанційного навчання при здійсненні всіх видів підготовки, включаючи професійно-практичну [1].
Література:
1. Положення про дистанційне навчання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13
2. Особливості дистанційного навчання. Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/1209061355085/pedagogika/osoblivosti_distantsiynogo_navchannya
3. Дистанційна освіта та передумови віртуальної форми навчання. Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/Narodna_osvita/vupysku/6/statti/2shevctnko/shevchenko.htm