Загальне
Борисенко Д.В.
Українська інженерно-педагогічна академія
ЗАЛУЧЕННЯ ДОДАТКОВИХ РЕСУРСІВ В СИСТЕМІ MOODLE
Сучасний навчальний процес характеризується активним залученням дистанційної форми навчання, як невід’ємної частини професійної підготовки майбутнього фахівця. При цьому, дистанційне опанування навчальних курсів здійснюється як студентами денної, так і заочної форм навчання. Для останніх дистанційне навчання стає головним вектором в опануванні спеціалізації та контролю викладачем процесу самонавчання. Дистанційне навчання є ключовою ланкою в отриманні якісної освіти із-за можливості індивідуального підходу до кожного, вибору студентом власного темпу опанування навчальної інформації та залученні викладачем унікальних технологій дистанційного електронного формату та нових підходів до передачі інформації. Пройшовши трансформаційних шлях від кореспондентського навчання до сучасних розвинутих освітніх платформ електронного навчання, дистанційне навчання набуло особливих ознак та сформувалось в окрему форму навчання. Вона не зупинилася лише на одних інструментах та постійно розширюється комбінаторними моделями поєднання інноваційних та традиційних технологій та засобів [1]. Важливо зауважити, що дистанційна система навчання все більше орієнтується на вектор відкритої освіти із притаманними ознаками пошуку нових методів та прийомів навчання. Педагоги, які залучають елементи дистанційного навчання, постійно рухаються в напрямку оновлення професійної підготовки та внесення новацій в організацію освітнього процесу через тривалий практичний досвід аналізу проблематики професійного навчання.
Найбільш популярною програмною оболонкою дистанційного навчання на сьогодні є система Moodle, що охоплює світову навчальну аудиторію та передовий досвід викладачів-теоретиків та практиків. Вона представляє собою унікальний «конструктор» навчального процесу на базі універсального «скелету» опцій та ресурсів [2]. Система Moodle є помічником як викладача, так і студента, оптимізуючи часові затрати на знайомство з навчальною інформацією, отримання практичних завдань та їх перевірки, організації форумів та чатів. Завдяки зрозумілого інтерфейсу, лаконічній організованості елементів віджету та блоків, панелей та форм для редагування дана система займає лідерство у гнучкості та поширеності серед наявних навчальних платформ. Окреме значення займає конфіденційність за рахунок налаштування аккаунтів та постійного оновлення контролю безпеки, активізація з будь-якого пристрою, а також формування навчальних груп, чітке розмежовування студентів по навчальним курсам, ведення документації та журналів. Крім стандартних шаблонних структур система має можливість адаптуватися до різних напрямків підготовки із своєрідними особливостями залучення форм, методів та засобів, насамперед, застосуванні додаткових ресурсів. Для цього присутні в системі Moodle завантаження файлів різного формату, перехід за посланням та можливість допису коду в рамках конструктивістської концепції платформи. Включення додаткових ресурсів у системі Moodle урізноманітнює традиційне дистанційне навчання, дозволяє реалізувати різні підходи до подання навчального матеріалу, проведення контролю та зацікавлення студентів в пізнанні ширшого об’єму інформації. Таким чином, додаткові веб-розробки викладача на існуючих програмних платформах, соціальних мережах та інших ресурсах відкривають нові шляхи особистісного підходу до кожного студента в групі через автоматизовані системи розробки, подання та подальшого забезпечення розробленого контенту. Агрегування новинної інформації, створення інформаційних матеріалів та мультимедійного контенту потребує його різностороннього викладу в залежності від типів контенту, форми подання та психологічних особливостей сприйняття інформації. Одною із таких форм є саме «guide» або «гайд», який покликаний ще більше активізувати суб’єктів навчального процесу, насамперед, студента, розгортання потенційних можливостей інформаційного навчального простору.
Слово «guide» в перекладі з англійської мови означає «керівництво, керувати, покажчик, інструкція провідник», але його також заміщають варіацію за вимовою - «гайд». В сфері інформаційних технологій «гайд» пов’язують з документацією до програмних продуктів, ресурсів та довідкових словників для швидкого ознайомлення та опанування повними можливостями ресурсу. У веб-просторі «гайду» відводять окрему ланку інформаційних ресурсів, сайтів, блогів та форумів, які спрямовані на детальному роз’ясненні вирішення будь-яких проблем в опануванні нового в людській діяльності. Це сайти про можливості друку в Word, про розробку презентацій, про роботу в програмних продуктах, правилах підбору колористичного рішення власного гардеробу, про практичні поради з досвіду відомих вчених та дослідників тощо. Таким чином, коло розробників «гайду» з кожним роком поширюється та доповнюється новими галузями застосування у відповідності до їх появи. При цьому важливо виокремити такі характерні ознаки «гайду», як:
- виявлення проблеми в ознайомленні, застосуванні та реалізації будь-яких пристроїв, служб, програмних засобів, процесів або абстрактних понять та її вирішення;
- унікальність представленої інформації, відсутність дублювання та авторська версія погляду на проблему;
- відкритість та офіційність для інших користувачів;
- прояв практичного досвіду розробника у вихідному матеріалі та виявлення «тонкощів» для досягнення максимального позитивного результату;
- висвітлення декількох шляхів вирішення проблеми поряд з традиційним шаблонним прийомом та їх порівняння;
- наявність чіткої структури та послідовності викладу інформації розробником;
- залучення брендів соціальних медіа – майстерності адаптованого сучасного представлення зрозумілої для кожного інформації;
- присутність додаткових гіперпосилань на інші рубрики, сайти та джерела для більш повного опанування матеріалом у вузький специфіці застосування;
- наявність додаткового ілюстративного та відео-матеріалу, за останнім проявляється розробка окремих каналів на YouTube, Vimeo, Rutube та інших відео-порталах, відеохостінгах;
- присутність зворотного зв’язку з автором та гіперпосилань на його аккаунт у соціальних мережах.
Перелічені ознаки максимально наближені до педагогічних вимог щодо оформлення навчальних матеріалів, що є яскравим прикладом для наслідування цього прийому викладачами навчальних курсів та дисциплін. Все більше викладачів поряд із заповненням навчальних курсів дистанційного навчання вирішують оптимізувати навчальний процес та розробляти окремі відео-канали, тематичні блоги та обмінюватися практичним досвідом серед колег на форумах. Залучення «гайду» активізує інваріативний шлях взаємодії викладача зі студентами, творчий підхід до подання навчального матеріалу та організацію практичних, лабораторних, семінарських та самостійних робіт через сучасні соціальні стратегії впливу.
Розглянемо більш детально практичні особливості розробки «гайду» та його поєднання з системою Moodle. При розробці викладачем «гайду» - інформаційної статті з певної теми, оглядової рубрики або інструкції щодо виконання практичного завдання студентами, - викладачу необхідно пам’ятати про важливість «експертного рівня» [3] та врахування індивідуального підходу до кожного студента. Особливу увагу викладачу потрібно зорієнтувати на детальному текстовому поясненні з оптимізацією по об’єму, включенням ілюстративного матеріалу, висвітленні можливих проблемних «нюансів» в опануванні (наприклад, створити рубрики «А це потрібно запам’ятати», «Зверніть увагу», «Тут потрібно більша концентрація», «Тут можливі труднощі», «Виконуйте це першим», «Поєднуйте це з попереднім» та інше). Педагог при розробці «гайду» повинен трансформувати традиційну систему подачі інформації так, щоб вона стала цікава студенту, заінтригувала з першого абзацу або ілюстрації. Щодо ілюстрацій – це активна форма залучення, яка вирішується в повноцінному авторському рішенні. Бажано максимально уникати використання існуючих ілюстрацій, створювати свої або доповнювати та редагувати вже знайденні, використовувати демотиватори та інші шляхи оптимізації розробленого контенту. Ілюстрації не повинні лише прикрашати або доповнювати інформацію, а вирішувати задачу оптимізаціїі – зменшення витрат часу на ознайомлення та розширення меж інформативності без переходу на сторонні ресурси.
При розробці «гайду» важлива регулярність, блокова структура та власний стиль подачі матеріалу. Регулярність передбачає як мінімум щотижневу підтримку розробленого ресурсу – розробка нових статей та навчальних завдань, що не є проблематичним з огляду потенціалу організації викладачем педагогічного проектування в системі Moodle. При цьому викладач більше переорієнтовується на розробку якісного продукту, який повинен враховувати багатовекторне спрямування навчального аудиторії, вирішувати одночасно декілька задач, в тому числі, можливе проходження поточного контролю та оцінювання сформованих знань та умінь після ознайомлення з «гайдом». Блокова модель структури є обов’язковою властивістю сучасного «гайду» та методологічною вимогою для розробки дидактичного матеріалу. Вона проявляється в чіткому структуруванні інформаційного наповнення, виділення вступу, основних розділів, висновку та інших додаткових розділів для самостійного опрацювання або посилання на суміжні тематичні напрямки. Це стосується як великої теми навчального курсу, так і окремо вибраного практичного завдання з підтеми. Викладачу потрібно додержуватися унікального підходу до кожної розробки «гайду» та деякої «шаблонності», яка є проявом додержання педагогом власного стилю подачі матеріалу – від оформлення назв тем до стилістичного подання тексту, застосування інфографіки та зображень. Застосування власного стилю у розробці дидактичних матеріалів викладачем є унікальним інструментом ідентифікації, креативного педагогічного проектування, проявом формування авторської методики, особливостей сучасного соціальних медіа та швидкого пристосування студентів до чіткої оновленої структури. Врахування відповідного стилістичного оформлення, передусім, зосереджено на активізацію мимовільного запам’ятовування, як допоміжного засобу в опануванні важливих професійних знань, та асоціативного вирішення поставлених навчальних завдань.
«Гайд» на відміну від більшості звичайних інформаційних статей, навчальних презентацій, методичних рекомендацій та збірників прикладів рішень практичних завдань зорієнтований на висвітлення певної теми або навчального завдання в ракурсі практичного застосування в професійній галузі, для якої ведеться підготовка майбутнього фахівця. Це суттєві практичні поради застосування набутих теоретичних знань та виконання максимально приближених дій до промислових вимог, розгляд всіх нюансів розвитку професійних умінь та навичок. Кожний «гайд» - практичний інструктаж в промислових умовах майбутнього фахівця, стисле, але змістовне керівництво по опануванню чітко обмеженого об’єму професійного уміння або його частини з педагогічними ремарками. Але особливу роль дидактичного оновлення системи Moodle «гайди» відіграють при оформленні навчальних завдань, які, на відміну від традиційного оформлення у вигляді текстового пояснення та критеріїв оцінювання, змушують студентів більше «заглибитися» в суть самого завдання та його ролі на практиці в здійсненні професійної діяльності, виокремлення кожного позитивного моменту від виконання до оформлення свого професійного портфоліо. Тим самим, реалізація завдання через «гайд» змушує студента залучатися до виконання не заради отримання оцінок та відміток, а працювати «на себе», оперувати складовими професійного досвіду через призму тонкощів висвітлення важливої інформації. При створенні «гайду» викладачу потрібно поєднати в собі «аматора», «дослідника» та «фахівця» в створенні сценарію «гайду». В ролі «аматора» викладач максимально наближається до студента-початківця, виявляючи його перші труднощі в опануванні матеріалу та виявляє коло питань, які можуть виникнути на кожному етапі ознайомлення з навчальним матеріалом. Інформація повинна бути настільки зрозумілою та чітко представленою, щоб уникнути додаткової організації зворотного зв’язку, поряд з специфічною спрямованістю та використанням фахової термінології. В ролі «дослідника» - врахування особливостей наукового рівня представленого контенту «гайда», залучення систематичних методів в ході проведення індивідуального дослідження студентами та організація дослідницьких проектів. Кожне практичне завдання, яке реалізоване через «гайд», представляє собою унікальну форму навчального проекту на базі наукових засад, спрямуванні на аналіз представленого матеріалу, отриманні студентом нового результату або прийому його досягнення. В ролі «фахівця» педагог при розробці «гайду» з певної тематики навчального курсу залучає весь практичний потенціал розкриття навчальної теми, представляє приклади з свого фахового досвіду та розкриває складні теми на простих відомих реалізаціях.
Щодо форм представлення «гайдів», то їх практична сторона реалізації може здійснюватися як у вигляді on-line, так off-line режимів: матеріали, з якими відбувається знайомство безпосередньо через проходження за посиланням в системі Moodle, так і шляхом скачування окремих файлів для подальшого ознайомлення самостійно студентом в навчальній аудиторії або поза нею. Різні способи доступу до «гайду» можливо застосовувати для різних форм навчання студентів, типів навчальних завдань та рівнів підготовки самого студента. Також «гайди» можуть представляти собою активну форму залучення студентів - через форум, в якому одночасно подається теоретичний мінімум (сам «гайд») та подальше обговорення теми або завдання з обов’язковим зворотнім зв’язком з викладачем. Таким чином, «гайд» може виступати у вигляді прикріплених файлів до традиційних елементів системи Moodle або поєднуватися з соціальними мережами та охоплювати ширшу аудиторію, в тому числі, залучення експертів, практичних фахівців та відомих особистостей з великим досвідом в сфері, для якої виконується підготовка майбутніх фахівців. Викладач також може залучати поєднання вже існуючих «гайдів» та власних розробок. В останніх деталізується вектор реалізації вивчення теми навчального курсу, зазначається спектр важливих для професійного опанування умінь та їх сформування на базі навчальних завдань.
Сучасні «гайди» вже перейшли рамки геймерської області застосування і більше походять на освітні інструкції по практичному застосуванню з максимально інформативним викладом поетапного виконання завдання. В оперуванні викладачем «гайд» нагадує професійну технологічну карту, в якій ілюструється складна послідовність з чітко вираженим результатом – вирішенням проблеми. Через практичний приклад виконання подібного завдання, його окремих етапів або стадій, можливих шляхів та підходів освітні «гайди» створюють адаптовану зрозумілу для кожного студента систему з обов’язкових кроків без яких не можливо досягти вирішення поставленого завдання, а також параметрично нормують отримання навчального результату. Дистанційне навчання із застосування додаткових розроблених освітніх «гайдів», в більшості випадків, виключає необхідне очне консультування студентів після отримання завдання, розглядаючи всі тонкощі виконання лабораторного, практичного, семінарського або самостійного завдання, змушує викладача виявляти та прогнозувати можливі практичні проблеми виконання завдання та їх вирішення. Освітній «гайд» як зовнішній інструмент системи Moodle повинен стати обов’язковою варіативною складовою дистанційного забезпечення вивчення навчального курсу, який вирішує проблематику як постановки навчальної проблеми відповідного заняття або циклу занять, так і практичної реалізації ходу його виконання.
Список використаних джерел
- Гаврілова Л. Теоретичні аспекти впровадження дистанційного навчання в Україні/ Людмила Гаврілова, Юлія Катасонова // Освітологічний дискурс. – № 1-2 (16-17). – 2017. – С. 168-182.
- Городиська В. Інновації в освітній діяльності вищої школи/ Віолета Городиська // Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка». - №1(13). – 2017. – С. 107-118.
- Кузнецова С. Как написать гайд?/ Светлана Кузнецова [Електронний ресурс]. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://texterra.ru/blog/kak-napisat-gayd.html.