Загальне
Кухаренко В.М.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
ВІДКРИТІ ДИСТАНЦІЙНІ КУРСИ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ
Анотація. Відкрита освіта – це майбутнє нашого суспільства. Широко поширені відкриті освітні ресурси, у масових відкритих онлайн курсах навчаються мільйони слухачів. Починає свій розвиток відкрита педагогіка та відкрита практика. Темпи розвитку цих напрямів залежить від підготовки педагогів. Проблемна лабораторія дистанційного навчання НТУ «ХПІ» активно розвиває ці напрями. У роботі показані результати навчання викладачів України у відкритих дистанційних курсах.
Вступ
Серед дистанційних курсів університету велику роль мають відігравати відкриті дистанційні курси. Це реклама університету, можливість залучати нових студентів та магістрів до навчання в університеті, кооперуватись з іншими університетами та використовувати найкращі навчальні курси. Проведення сумісно з іншими університетами МООС з використанням змішаного навчання може підвищити якість навчання та мотивацію студентів.
Використання відкритих освітніх ресурсів зменшує вартість доступу до навчальних матеріалів, підвищує активність учасників навчального процесу, створює ефективну навчальне середовище, розвиває компетенції викладачів при підготовці навчальних матеріалів та проведенні навчального процесу. Вони забезпечують прозорість прав інтелектуальної власності та авторських прав, забезпечують високу якість авторських робіт, сприяють підвищенню ефективності управління системою зберігання даних для освітніх ресурсів університету.
1 РОЛЬ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ У СУСПІЛЬСТВІ
Відкрита освіта
Відкрита освіта базується на свободі вибору студентом місця, часу, форми та методу навчання. Відкрита освіта – це філософія. У відкритій освіті головною особою є той, хто навчається.
Можна виділити такі форми відкритої освіти [1]:
- Освіта для всіх, в основному фінансується державою.
- Відкритий доступ до кваліфікаційних програм, пропонується національними відкритими університетами та ВОР.
- Відкритий доступ до курсів або програм, можна отримати сертифікат, наприклад, МВОК.
- Відкриті освітні ресурси.
- Відкриті посібники.
- Відкриті дослідження.
- Відкриті дані.
Для відкритої освіти характерні три виміри [2]: прозорість, комунікація та включення.
Прозорість має внутрішній характер і передбачає можливість бачити діяльність інших студентів, педагогічний потенціал прозорості – це рефлексія студентів та діяльність по відношенню до інших.
Комунікація відноситься до спілкування студентів з зовнішнім світом. Це можна розглядати як презентацію або розповсюдження освітніх подій і студенти інших програм можуть отримати уяву про предмет курсу
Третій вимір відкритості (включення) – це встановлення взаємозалежних відношень між освітнім закладом та зовнішніми практиками. Студенти та викладачі стають партнерами у розв’язанні актуальних проблем з іншими партнерами.
Всі ці виміри були закладені у роботах Дьюї, який вважав, що головню метою освіти є підключення до життя та праці суспільства. Фундаментальною відправною точкою для навчання, згідно Дьюї (1916), є цілі і завдання окремих осіб. У цьому сенсі, навчання виникає з контексту особистості. Проте, соціальні відносини також грають центральну роль в соціокультурному підході. Wenger (1991), Brown, Collins, і Duguid (1989) стверджують, що навчання завжди знаходиться в соціальній практиці. Дії індивіда відбуваються в соціокультурній практиці, яка включає в себе дії інших людей. У цьому сенсі дія ніколи не є строго індивідуальною, тому що вона завжди пов'язана з діями інших (Леонтьєв, 1978). Як наслідок, різні форми взаємодії між людьми стають центральними до навчання.
Рис. 1 Складові відкритої освіти
Відкритість у сфері освіти може бути визначена як питання залучення освітньої діяльності в соціокультурну практику навколишнього суспільства. З одного боку, установи повинні надавати студентам доступ до діяльності інших людей і соціально - культурної практики за межами установи. З іншого боку, навчальні заклади повинні бути спрямовані на розвиток відносин між ними і відповідною навколишньою соціально - культурною практикою. Останнє включає в себе педагогічний потенціал відкритої освіти сприяти цілям і задачам «не-студентів» в навколишньому суспільстві.
Відкриті освітні ресурси
Важливу роль у відкритій освіті відіграють відкриті освітні ресурси (ВОР), які отримали масове розповсюдження. В той же час відмічаються проблеми використання ВОР [3]:
- Важко знайти ВОР, який підходить до правильного контексту.
- Низька якість.
- Вигідно студентам, а не викладачам.
- ВОР забирає власність у викладача.
- ВОР не має сенсу без контексту.
Необхідно проектувати навчання таким чином, щоб використання ВОР було неминучим, необхідно визначати кінцевий результат, а потім визначати як ВОР дозволить нам його досягти. Це потребує орієнтації на відкриту педагогіку.
Масові відкриті онлайн курси
Наступною складовою відкритої освіти є масові відкриті онлайн курси (МВОК), які з’явилися у 2008 році. Розрізняють сМВОК (коннективістські курси) та хМВОК (спрощені дистанційні курси).
сМВОК – мережеві курси із змінною структурою курсу орієнтовані на високий освітній рівень учасника навчання, у якого сформовані і розвинені персональне навчальне середовище (ПНС) та персональна навчальна мережа (ПНМ). Такі курси орієнтовані на опрацювання великих потоків неструктурованої інформації для розв’язання великих (глобальних) проблем.
хМВОК орієнтовані на загальну підготовку слухачів та, як правило, не надають кредитів. Після бурхливого розвитку у 2011-2013 роках ці курси знайшли свою нішу. Одним з суттєвих недоліків цих курсів є низька результативність – тільки у середньому 7% успішно закінчують курс, та висновок, що «один розмір не підходить всім». Слід зазначити, що мета слухачів МВОК різна і не завжди співпадає з метою авторів курсу. Дослідження показали [2], що можна виділити чотири типи слухачів за призначенням: апробація, аудит, завершення, роз’єднання.
ВОР – це предмети, а відкритій освіті необхідні процеси, які описуються відкритою педагогікою та відкритою практикою. Визначення відкритої педагогіки дав Девід Уайлі (Wiley) у 2013 році [4].
Відкрита педагогіка
Відкрита педагогіка – це набір методів навчання у контексті вільного доступу з дозволами повторного використання (reuse), перегляду (revise), реміксу (remix), перерозподілу (redistribute) та збереження (retain), що характерні для ВОР.
Відкрита педагогіка – це метод створення бажаного результату, сьогодення та майбутнє навчання та вимагає зміни мислення для розвитку відкритості та результативності. Атрибутами відкритої педагогіки є (за Бронуін Хегарті):
- Сумісна технологія;
- Експертний огляд;
- Інновації та креативність;
- Активний студент;
- Обмін ідеями та ресурсами;
- Рефлексивна практика;
- Зв’язана спільнота;
- Довіра до відкритості людей.
У відповідності до положення про відкриту педагогіку, студент буде мати уяву про наміри викладача у наданому курсі і бачити, де стиль викладача не відповідає його стилю навчання. Він буде мати можливість розробити особистий план навчання та адаптувати відкриту педагогіку попередніх студентів.
Будь-який виробничий процес використовує ресурси, але ресурси не суть процесу. У навчальному процесі головним є не ВОР, а люди - праця, спілкування і турбота про людей. До інших важливих ресурсів належать технології та їх можливості, втілені в тому, що називається капіталом. Методи і правила, які ми використовуємо для об'єднання всіх цих ресурсів, власності, людей і технологій, - це процес, педагогіка.
Люди - це центр педагогіки або освітньої практики. Це студенти і викладачі, і їх взаємодію - суть педагогіки. Це означає, що педагогіка - це не просто стратегія навчання, а владні відносини.
Відкриті освітні практики
Відкриті освітні практики (ВОП) - використання ВОР для навчання з метою організації інноваційного процесу [5]. Вони включають студентів і представлені в методах навчання, які засновані на відкритих технологіях і високоякісних ВОР, і сприяють співпраці та гнучкому навчанню.
Є декілька варіантів визначення відкритої освітньої практики.
Міжнародна рада з відкритої і дистанційної освіти (ICDE): «Відкрита освітня практика визначається як практика, яка підтримує виробництво, використання та повторне використання високоякісних відкритих освітніх ресурсів (ВОР) за допомогою інституційної політики, яка просуває інноваційні педагогічні моделі, та Наділяє учнів як спів-продюсерів їх життєвим шляхом навчання
Центр відкритого навчання і викладання (University of Mississippi) стверджує, що «Відкрита освітня практика - це методика навчання, яка знайомить учнів з спільнотами, що виробляють онлайн-спілкування.
Мета універсальний дизайн для навчання (UDL або УДН) [6] використання в навчальних матеріалах різноманітних методів для видалення бар'єрів на шляху навчання і забезпечення рівних можливостей для досягнення успіху. Мова йде про урахування сильних сторін студента при роботі з навчальними матеріалами.
В роботі [7] при створенні відкритого дистанційного курсу для викладачів використали принципи UDL, а саме, декількох засобів:
- Представлення змісту курсу;
- Діяльності та її виразу;
- Залучення.
Студентам треба не тільки ставити цілі, але й давати вибір їх досягнення.
2 ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
Гіпотеза даного дослідження – для забезпечення високого рівня підготовки фахівців з використанням сучасних технологій необхідно орієнтувати систему підвищення кваліфікації викладачів на використання дистанційного навчання. Викладачі повинні навчатися у відкритих дистанційних курсах, що дозволить їх зрозуміти і на собі відчути переваги відкритого навчання, отримати навички відкритої практики. Для забезпечення високого наукового та сучасного рівня освіти необхідно організувати підготовку кураторів змісту серед магістрів, аспірантів, викладачів та науковців. Навички куратора змісту є базовими для будь-якого дослідника та викладача.
3 ВІДКРИТА ПРАКТИКА ПЛДН НТУ «ХПІ»
Проблемна лабораторія дистанційного навчання (ПЛДН) НТУ «ХПІ» пропонує викладачам навчальних закладів та тренерам корпорацій відкриті дистанційні курси «Основи дистанційного навчання» (ОДН), «Дистанційне навчання для керівників» (ДНК), «Технологія розробки дистанційного курсу» (ТРДК), «Практикум тьютора» (ПТ), «Експертиза дистанційного курсу» (ЕДК), «Куратор змісту» (КЗ), проходить апробацію новий курс «Змішане навчання».
Далі наведена інформація про деякі відкриті дистанційні курси ПЛДН.
Дистанційний курс «Технології розробки дистанційного курсу
Це конструктивістський курс підвищення кваліфікації викладачів, мета якого допомогти викладачу створити дистанційний курс з використанням сучасних педагогічних та інформаційних технологій.
Наприклад, 2013 році у курсі з технологій розробки дистанційних курсів зареєструвалося 90 осіб, з досвідом створення дистанційних курсів (45%) та роботи тьютором (46%). Брали участь в навчанні 61% зареєстрованих слухачів, працювали активно - 40% і тільки 11% (9 осіб) виконали програму курсу.
Попередній відкритий дистанційний курс «Технологія розробки дистанційного курсу», який пройшов у 2014 році, мав декілька елементів змішаного навчання, його відвідувало 180 викладачів, серед них понад 40 з Національного фармацевтичного університету, 25 – з ХНАДУ, для яких були передбачені очні заняття.
Дистанційний курс «Практикум тьютора»
Програма курсу відповідає всім вимогам системи підвищення кваліфікації, розрахована на 72 години теоретичних та практичних занять і включає 30 годин самостійної роботи. Програма курсу складається з 7 тем, які вивчаються протягом 7 тижнів:
- Тьютор. Комунікація у дистанційному курсі
- Планування та рейтингова оцінка діяльності студентів
- Підготовка інструкцій та інформаційних матеріалів до курсу
- Організація та проведення дискусій
- Організація роботи малих груп
- Інструменти для навчання
- Якість. Оцінювання
Програма була створена і пройшла апробацію у 2003 році. На базі цього курсу був надрукований посібник «Дистанційний навчальний процес». Остання модифікація курсу була зроблена у 2015 році і було проведено відкрите навчання 60 викладачів навчальних закладів України
Брало участь 60 слухачів, закінчили курс 13 слухачів. Відвідування відкритого дистанційного курсу практично не змінюється від курс до курсу. Записалося 60 викладачів, на першому тижні у курс зайшло 30 викладачів, на другому їх залишилось 22, на подальших тижнях постійно працювали 16 викладачів.
Дистанційний курс «Експертиза дистанційного курсу»
Мета дослідження – проаналізувати діяльність експерта при виконанні експертизи дистанційного курсу на замовлення його власника та за результатами аналізу визначити програму підготовки експерта.
Експерти повинні мати необхідну теоретичну підготовку з теорії дистанційного навчання, проведення дистанційного навчального процесу. Слід враховувати, що теоретична підготовка може бути різною у зв’язку з тим, що більшість університетів акцентують увагу на технології роботи з LMS, а не на педагогічних аспектах.
Під час експертизи дистанційного курсу відбувається вивчення, розуміння та розвиток найбільш перспективних педагогічних інновацій. Експертиза стає організатором інноваційних пошуків. Якщо інноваційне навчання є об’єктом експертизи, то в якості предмету виступає потенціал розвитку.
У ході експертизи проводиться не тільки дослідження того чи іншого об'єкта, а й здійснюється осмислення та підтримка перспектив його подальшого розвитку. При цьому необхідно зазначити, що розвиток отримує не тільки сам по собі інноваційний проект - участь в експертних процедурах служить потужним імпульсом для професійного розвитку всіх його учасників.
На базі розглянутого матеріалу створена програма курсу «Експертиза дистанційного курсу», яка розрахована на шість тижнів:
- Експерт дистанційного курсу
- Якість дистанційного курсу
- Аналіз проекту Цілепокладання у курсі
- Інформаційний блок курсу
- Діяльність студента в курсі, оцінювання, рейтинг
- Мотивація. Соціальні сервіси. Висновки.
Для отримання навичок експерта слухачі провели експертизу дистанційних курсів та підготували звіти.
Дистанційний курс «Куратор змісту»
Умови експоненціального зростання кількості інформації в мережі і поява нових технологій обумовлює необхідність вміти працювати з інформацією і використовувати її в поточній роботі. Такого фахівця на Заході в 2008 році називають «куратором змісту».
Курування змісту акт постійного виявлення, відбору та поширення кращого і найбільш відповідного онлайн-контенту та інтернет-ресурсів різних типів по конкретній темі для потреб конкретної аудиторії. Особливо робота куратора змісту важлива при організації сМООС, які повинні базуватися на новітній інформації, яка ще не пройшла етап узагальнення.
Курс «Куратор змісту», розроблений ПЛДН, орієнтований на широкий загал слухачів від студентів до фахівців високого рівня. Мета курсу за таксономією Блума для різних категорій слухачів може бути різна: рівень пригадування та усвідомлення – колекціонування, класифікація та обмін посиланнями, рівень застосування – використання матеріалів, рівень аналізування – підготовка рефератів, рівень оцінювання та створювання – підготовка рефератів, аналітичних записок.
На перший відкритий дистанційний курс «Куратор змісту», розроблений в НТУ «ХПІ», навесні 2013 року підписалося 50 осіб. Виконали програму 18 осіб. До другого набору у 2013 році підписалось 150 слухачів, переважно з України та Росії. Повністю виконали програму курсу та отримали сертифікат 30 осіб (20%).
Загалом три набори дистанційного курсу «Куратор змісту» закінчили 78 осіб, їх проекти у блогах та відео звіти тривалістю 10 хвилин були розміщені у мережі.
Результати навчання
У дистанційних курсах ПЛДН брали участь викладачі університетів, інститутів післядипломної педагогічної освіти та вчителі шкіл України. Результати навчання предствлені у таблиці 1.
Статистика відкритих дистанційних курсів ПЛДН
Таблиця 1
Курс
Рік
Записалось
Вчилися
Закінчили
Куратор-1
2013
50
18
15
Куратор-2
2013
140
83
20
Куратор-3
2014
130
62
23
ТРДК-2014
2014
186
70
12
Куратор-4
2015
90
34
17
ТРДК-2015
2015
81
30
2
ТРДК-2016-1
2016
199
120
49
Куратор-5
2016
50
16
10
ТРДК-2016-2
2016
235
80
37
ДКК
2016
131
30
14
ОДН-2017
2017
58
33
16
Загалом
1350
576
215
Слід зазначити, що для відкритих курсів приблизно виконується співвідношення 1:1:1 між тими, хто записався і не почав навчання, хто спостерігав за навчанням і, хто вчився і виконував всі завдання. За період 2013-2017 рр. 138 викладачів отримали свідоцтво про підвищення кваліфікації у ЦПК ХНАДУ.
Рис.2 Середній перегляд сторінок курсу слухачем
На рис. 1 представлені відкриті дистанційні курси тривалістю 10 тижнів (ТРДК) та 4 тижні (ДКК, ОДН). Максимально пересічним слухачем протягом місяця проглядається 100-140 сторінок (25-35 сторінок на тиждень). Спадаюча частина графіков показує, що після закінчення курсу слухачі ще протягом кількох місяців працюють з матеріалами дистанційного курсу. Слухачам курсу подобається різноманітність подання інформації у курсах, чітке визначення мети на кожному тижні – складові універсального навчального дизайну.
Рис. 3 Середня кількість повідомлень у курсі слухача
Відкриті курси характеризуються високою взаємодією учасників навчального процесу і сприяє цьому використання форумів «Знайомство» та «Є питання». Результати спілкування пересічного учасника курсу наведені на рис. 3.
Велику роль у відкритому навчанні відіграють зміни, які відбуваються у слухачів. Нижче наведені деякі висловлювання слухачів відкритих курсів.
«Дистанційний курс став для мене точкою розуміння того, що скільки б людина не навчалась мережа Інтернет завжди буде розширювати і можливості, і умови, і форми контролю тощо постійно. Перед викладачем розгортаються зовсім нові умови його життя і його фаху. Я зрозуміла, що мало спілкуюсь в цій мережі, зовсім не знаю її можливості. Але створювати цей курс були цікавим процесом, іноді захоплюючим, зовсім по новому подивилася на свій багаж знань. Думаю, що буде ще працювати в цьому напрямку, бо саме форми за допомогою яких можна нести інформацію і знання постійно удосконалюються.» (http://dl.khadi.kharkov.ua/mod/forum/discuss.php?d=5322)
«Очень важный момент еще я увидел, что авторитарность учителя убивает инициативу. А на практике, дистанционные учащиеся легче усваивают материал и более мотивированы. Они свободны сами выстраивать траекторию, но им нужна «рука тьютора» не навязчивая, а дающая альтернативы. Понятно, что проницательный тьютор, в свое время, выведет ученика из «лабиринтов блужданий». Вот это и есть главный момент – в свое время. Чего нельзя сказать о строго-шаблонном методе обучения, да еще и на время, как в спорте, с секундомером (бесспорно, на это способны некоторые студенты. Но их меньшинство...). А ведь когнитивные механизмы скорость не приемлют. Тьюторство – как наставничество было всегда, оно и будет продолжаться, хотя его на время вытеснили, но – за ним вечное будущее.» (http://dl.khadi.kharkov.ua/mod/forum/discuss.php?d=5598)
«Я писала в знакомстве, что начинаю обучение с маленькой дочерью на руках, которой только исполнилось 2 месяца. Сейчас дочери почти 5 месяцев, а я уже заканчиваю обучение. И для меня как мамы это было очень и очень непросто.
Я задумывала это обучение как некий вызов себе — смогу ли? И знали бы вы, какое количество раз в течение курса у меня опускались руки…
Для меня это стало стимулом подумать над мотивацией наших студентов, какой путь они проходят во время изучения нашего курса, знаем ли мы, когда надо поддержать их интерес? Очень глубокая тема для изучения, на самом деле.
Могу сказать, что даже нас, сотрудников по обучению, преподавателей, как оказалось, тоже ведь нужно научить и приучить к дистанционному обучению. И не все тут так просто, о чем говорит и статистика активности в нашем курсе, количество тех, кто вовремя дошел до конца.» (http://dl.khadi.kharkov.ua/mod/forum/discuss.php?d=6441)
Висновки
Поява відкритих освітніх ресурсів сприяє поширенню відкритих дистанційних курсів, які можуть бути використані школярами, вчителями, викладачами вищих навчальних закладів та дорослими. Особливістю таких курсів є свобода вибору часу, місця, методів навчання та особистої мети. У більшості, для участі у відкритих дистанційних курсах необхідна розвинене персональне навчальне середовище, а для коннективістських курсів і персональної навчальної мережі. Відкриті дистанційні курси будуть грати велику роль у завершальній стадії підготовки фахівців, особливо на магістерському рівні, підвищенні кваліфікації фахівців.
Використані літературні джерела
- Tony Bates. What do we mean by ‘open’ in education? https://www.tonybates.ca/2015/02/16/what-do-we-mean-by-open-in-education/
- Christian Dalsgaard and Klaus Thestrup. Dimensions of Openness: Beyond the Course as an Open Format in Online Education. The International Review of Research in Open and Distributed Learning (IRRODL) - Vol. 16, N. 6 – 2015 [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.irrodl.org/index.php/irrodl/article/view/2146/3519
- Tony Bates. Towards an open pedagogy for online learning [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://www.tonybates.ca/2016/11/27/towards-an-open-pedagogy-for-online-learning/
- What is Open Pedagogy? [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://wikieducator.org/Foundation_Skills/Principles_and_practices_of_open_online_pedagogy/What_is_open_pedagogy%3F
- Open educational practices. Wikipedia. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Open_educational_practices
- Аmаndа Morin. Universal Design for Learning: What It Is and How It Works. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://www.understood.org/en/school-learning/assistive-technology/assistive-technologies-basics/universal-design-for-learning-what-it-is-and-how-it-works
- Chris Gaudreau and Weiyang Liu. Lessons Learned From Building An Open Online Course [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://elearningindustry.com/lessons-learned-building-open-online-course