Загальне
Березенська С. М., Олійник Н. Ю.
Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ
ДИДАКТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ МОДУЛЯ LMS MOODLE «СЕМІНАР»
Серед сучасних педагогічних методик та технологій, направлених на активізацію навчальної діяльності студентів, вигідно виділяється технологія педагогіки співробітництва, яка орієнтована на спільну роботу викладача і студентів, вчить знаходити шляхи вирішення поставлених проблем, надає перевагу діалогу як формі спілкування, широко використовує у процесі навчання сучасні наукові досягнення [2, 3]. В середовищі LMS Moodle є достатньо активних модулів для реалізації принципів педагогіки співробітництва – «Форум», «Глосарій», «ВіКі» та інші. Але найцікавішим з точки зору реалізації дидактичних функцій в організації взаємодії «викладач-студент» та «студент-студент» є модуль «Семінар», функціональним призначенням якого є накопичення, перегляд, рецензування та взаємне оцінювання робіт. В своїх дослідженнях ми вже розглядали можливості «Семінару» у формуванні дослідницьких умінь в процесі підготовки студентів до семінарських занять [1] і дійшли висновку, що дидактичні можливості цього модуля дозволяють вийти за межі традиційних для нього завдань і розглядати його в якості інструмента формування професійних компетенцій майбутніх фахівців під час виконання творчих робіт, проектів, наукових досліджень, самостійної роботи, не пов’язаної з підготовкою до семінарських занять, розв’язання кейсових завдань, обговорення проблемних питань і т.п.
На жаль, викладачі не часто застосовують активний елемент «Семінар» для організації навчальної діяльності студентів – на нашу думку це пов’язано з його характерними властивостями, основними з яких є:
- досить гнучка система параметрів модуля викликає складнощі на етапі його попереднього налаштування;
- застосування модуля потребує досить ґрунтовного, а інколи навіть, педантичного підходу до кожного кроку в організації навчальної діяльності – від визначення цілей та критеріїв взаємного рецензування робіт студентів до формулювання висновків по роботі;
- використання модуля в навчальному курсі є доречним і дієвим лише за умови колективної діяльності учасників, причому ця діяльність не може бути епізодичною;
- від викладача вимагається максимальна присутність в режимі on-line під час роботи студентів із завданнями;
- організація контролю передбачає відкриту форму відповідей на завдання, а це не дозволяє автоматизувати їх перевірку.
Але при цьому «Семінар» має досить вагомі дидактичні переваги – цей модуль надає для викладача можливість не лише здійснювати функцію організатора навчальної діяльності (постійно контролювати хід роботи в групі, консультувати, відповідати на запитання, координувати діяльність студентів, надавати допомогу), а й дає змогу враховувати особистісні особливості студентів, їх взаємовідносини, уміння спілкуватися, дотримуватися норм спільної роботи, толерантності та взаємодопомоги.
Робота в модулі складається з п’яти основних етапів (фаз): фаза налаштування семінару, фаза подання робіт та їх розподіл на рецензування, фаза оцінювання, фаза оцінювання оцінок та фаза закінчення семінару (підведення підсумків). Кожен з цих етапів має свої дидактичні завдання, послідовне та комплексне виконання яких дозволяє забезпечити реалізацію всіх складових освітнього процесу (від постановки навчального завдання до проведення контрольних заходів), організувати консультативне спілкування між викладачем і студентом, а також забезпечити якісний зворотній зв’язок. Тим самим застосування елемента «Семінар» створює сприятливі умови для ефективної навчально-пізнавальної діяльності студентів шляхом реалізації своїх дидактичних функцій:
- готувати, редагувати та обробляти навчальну, навчально-методичну, наукову інформацію;
- готувати і редагувати інформацію, що має організаційну функцію;
- виконувати систематизацію інформації та забезпечувати доступу до неї;
- формувати завдання, які відповідно до таксономії навчальних цілей Б. Блума відповідають рівням застосування, аналізу, синтезу та оцінювання;
- накопичувати, відображати і передавати текстову, графічну, анімаційну, аудіо- та відео- інформацію, представлену у вигляді окремих файлів або у вигляді посилань на зовнішні web-ресурси;
- зберігати інформацію до та після передачі за запитами студентів;
- здійснювати синхронний та асинхронний обмін інформацією між викладачем та студентами;
- визначати групу студентів, які беруть участь у виконанні завдань;
- передавати інформацію всім студентам, зарахованим на курс, або лише групі студентів, сформованій за певними умовами;
- організовувати спілкування студентів з викладачем курсу з питань, пов’язаних з виконанням завдання;
- забезпечувати (при необхідності) синхронну і асинхронну комунікацію між учасниками освітнього процесу;
- організовувати групове обговорення та інтерпретацію представленої в завданні або у відповідях студентів інформації;
- надавати консультації шляхом написання коментарів до представлених відповідей та рецензій;
- визначати форму та параметри контролю навчальної діяльності студентів;
- здійснювати самооцінку отриманих знань, вмінь і навичок тощо.
Виконуючи поставлені викладачем завдання, студенти можуть представляти свою роботу у вигляді будь-яких файлів (текстові документи, електронні таблиці, малюнки, звукові та відео файли тощо), а також можуть вводити текст за допомогою вбудованого текстового редактора. Студентам надається можливість оцінити одну або декілька робіт своїх однокурсників. За потреби представлені на рецензію роботи, а також самі рецензії, можуть бути анонімними. Всі представлені матеріали оцінюються з використанням критеріїв, заданих викладачем. За свою роботу студенти отримують дві оцінки – оцінку за власну роботу та оцінку за якість рецензування робіт своїх однокурсників.
В процесі розв’язання задач, змодельованих засобами модуля «Семінар», студент має змогу не тільки осмислити зміст та внутрішню структуру навчального матеріалу, а й побачити помилки і огріхи в логіці міркувань, встановити різницю між фактами і наслідками, оцінити значимість представленої інформації, здійснити комбінування різних елементів, щоб одержати продукт з новою системною властивістю, оцінити значення представлених матеріалів для досягнення конкретної мети тощо. При цьому судження студентів мають будуватися на підставі декількох критеріїв оцінки, чітко визначених та сформульованих викладачем. Крім того, можливість застосування режимів самооцінки і взаємооцінки, передбачених в якості функціональної складової модуля, є досить вагомим мотиваційним фактором якісного виконання роботи студентами.
Розглянемо дидактичні можливості модуля «Семінар» більш детально. Для цього проаналізуємо дидактичні задачі, які виконують викладач та студенти на кожному з етапів роботи в середовищі активного елементу (таблиця 1).
Таблиця 1. Основні дидактичні задачі, що вирішує модуль «Семінар»
Основний етап
Дидактичні задачі викладача
Дидактичні задачі студентів
Налаштування семінару
- визначення навчальних цілей;
- визначення навчального завдання;
- визначення параметрів для відповідей на завдання;
- визначення часових параметрів виконання навчального завдання та його оцінювання;
- формулювання вихідної інформації для виконання навчального завдання;
- формулювання інструкцій для виконання роботи;
- визначення стратегії оцінювання представлених відповідей.
- ознайомлення з навчальними цілями та їх усвідомлення;
- пошук інформації, необхідної для виконання завдання;
- ознайомлення з вихідними даними та інструкціями для виконання завдання;
- аналіз навчального завдання;
- попереднє планування часових діапазонів для виконання завдання та проведення рецензування.
Подання робіт та їх розподіл на рецензування
- визначення переліку форматів, в яких може бути представлено відповідь на завдання;
- надання інструкцій для виконання завдання;
- формулювання критеріїв для написання рецензій на представлені роботи;
- керування часовими інтервалами для подання відповідей та для їх рецензування;
- розподіл наданих відповідей на рецензування;
- надання консультацій з питань виконання завдання.
- ознайомлення з інструкціями для виконання завдання;
- визначення формату для представлення відповіді на завдання;
- складання алгоритму виконання завдання;
- пошук та аналіз інформації для виконання завдання;
- пошук та аналіз варіантів виконання завдання;
- виконання завдання;
- надання результатів виконання завдання на перевірку.
Оцінювання
- аналіз та оцінювання робіт, представлених на перевірку;
- надання особистісних рекомендацій студентам за результатами виконання завдання;
- надання консультацій з питань оцінювання робіт, представлених для рецензування.
- ознайомлення з критеріями оцінювання;
- ознайомлення з роботами, представленими на рецензування;
- аналіз робіт, представлених на рецензування, у відповідності з критеріями;
- підготовка аргументованих висновків та написання рецензії;
- подання рецензії на перевірку.
Оцінювання оцінок
- перевірка представлених рецензій на відповідність зазначеним критеріям;
- оцінювання рецензій;
- надання особистісних рекомендацій студентам за результатами перевірки рецензій.
- ознайомлення з результатами оцінювання оцінок;
- ознайомлення з рецензіями, які було надано студентами на представлену відповідь на завдання;
- аналіз коментарів викладача щодо представлених рецензій та їх оцінювання;
- підготовка самозвіту щодо виконання поставлених завдань.
Закінчення семінару
- формування відомостей оцінок;
- формулювання загальних висновків по роботі студентів;
- коментування типових помилок у відповідях на завдання та у наданні рецензій;
- надання рекомендацій за результатами роботи студентів;
- аналіз кількісних та якісних показників оцінювання результатів роботи студентів;
- корегування навчального завдання та (або) критеріїв оцінювання відповідей студентів.
- ознайомлення з висновками щодо результатів виконання завдання;
- аналіз типових помилок (робота над помилками);
- проведення самоаналізу з визначення знань та умінь, отриманих під час виконання поставлених завдань.
Розв’язання перелічених дидактичних задач дозволяє сформувати у студентів:
- аналітичні навички – вміння добувати, аналізувати, класифікувати, представляти та виділяти суттєву інформацію, здатність знаходити пропуски інформації і вміння відновлювати їх;
- творчі навички – генерування нетипових або альтернативних рішень;
- комунікативні навички – захист власної точки зору, вміння переконувати опонентів, складати короткий, переконливий звіт;
- соціальні навички – оцінювання результатів діяльності інших людей, напрацювання рекомендацій для пошуку найоптимальнішого шляху вирішення проблем, вміння сприймати критику, погоджуватися або аргументувати протилежну думку, контролювати себе;
- навички самоаналізу – усвідомлення та аналіз власних помилок, здійснення пошуку шляхів їх усунення.
Запорукою успішного використання модуля «Семінар» є забезпечення системного підходу через обов’язкову постановку цілей навчання, розробку алгоритму реалізації поставлених задач, вибір форми представлення звітної інформації, оцінювання результатів роботи з нею та організацію якісного зворотного зв’язку.
Список використаних джерел:
- Олійник Н.Ю., Березенська С.М. Дистанційні технології у формуванні дослідницьких умінь в процесі підготовки студентів до семінарських занять // Сборник научных трудов SWorld. – Выпуск 3. Том 13. – Иваново: МАРКОВА АД. 2014 – 99 с. – с. 79-85.
- Снисар Е. А. Эффективное сотрудничество преподавателя и студента как одно из условий внедрения проблемного обучения. // Вектор науки ТГУ. № 7 (10). 2010.
- Сокурянская Л. Г. Трансформация преподавательских практик в условиях реформирования высшего образования в Украине. [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/4793/2/Sokurjanskaja.pdf.