Загальне
Бобровський М.В., Якубов С.В.
Ліцей «Універсум» Шевченківського району, м. Київ; ІППО Київського університету ім. Бориса Грінченка
Експеримент з дистанційного навчання у школах м. Києва, перехід до змішаного навчання з елементами персоналізації на основі платформи Moodle 3.2
Дослідницько – експериментальна робота з проблем дистанційного навчання розпочалась у 2014 році [6]. В ході роботи ми підійшли до впровадження елементів змішаного навчання у навчально-виховний процес. Ми почали з найпростішої форми змішаного навчання – перевернутого навчання, постійно вдосконалюючи свою роботу. Поступово ми прийшли до розуміння необхідності компетентністного підходу до організації навчально-виховного процесу. Але компетентністний підхід має впроваджуватись системно, інакше дискредитується сама ідея [1,2]. У ході роботи стало зрозуміло, що починати роботу із організації навчального процесу потрібно з визначення переліку необхідних компетентностей, які має здобути учень, опанувавши тему, розділ, курс. Необхідною стає побудова своєрідного каркасу, тобто репозиторію компетентностей, як ключових, так і предметних, опираючись на який ми можемо створювати навчальні ресурси. Сучасний Moodle в. 3.2 надає для цього всі можливості.
Підготовка до проведення навчального процесу за змішаною формою з використанням елементів компетентністного підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів розпочалась із створення організаційного плану роботи, у якому були передбачені три основних напрямки, або підрозділи плану:
- Аналіз календарно-тематичного плану (КТП) визначеного предмету на визначеній паралелі, виокремлення тем або розділів КТП для побудови КТП змішаного навчання (КТП-ЗН), з урахуванням реальних можливостей школи.
- Розробка Репозиторію компетентностей згідно узгодженої структурної моделі
- Розробка тематичних одиниць навчального контенту, що має бути розміщені на платформі Moodle (тут і надалі тематичну одиницю КТП-ЗН, розміщену на платформі, ми називаємо електронним освітнім ресурсом – ЕОР, це було зроблено для уникнення непорозумінь у співтоваристві розробників, вчителів та адміністрації шкіл, оскільки однакові сутності на початку роботи іменувалися ними по різному: курс, модуль, урок…). ЕОРи для КТП-ЗН створювались вчителями шкіл з використанням підручників, власних навчально-методичних розробок, відкритих навчальних ресурсів, наявних в Інтернеті.
Коротко викладемо суть нашої роботи за цими напрямками.
На сьогоднішній день законодавчо регламентованою у школах України є класно-урочна система, яка, у значній мірі, є рудиментом радянської епохи, спрямована на репродуктивну роботу та є шкідливою для фізичного і психічного здоров’я дитини. Але свою роботу з впровадження змішаного навчання нам довелось здійснювати в умовах саме класно-урочної системи. Елементи змішаного навчання вчитель може поєднувати з традиційною формою викладання. За необхідності, бажань та уподобань вчитель, впроваджуючи елементи змішаного навчання, може взяти відповідну тему, розділ або цілий курс [5]. В цілому КТП і система викладання не порушуються. Для впровадження елементів змішаного навчання потрібен лише комп’ютер для вчителя та наявність у школі бездротового доступу до мережі Інтернет, щоб учні могли отримувати навчальні ресурси, необхідні для виконання завдань, під час уроку в класі, зі своїх мобільних пристроїв.
У ході дослідницько-експериментальної роботи ми прийшли до розуміння необхідності компетентністного підходу до організації навчально-виховного процесу. Це вимога ХХІ століття. У наш час знання самі по собі мало що вартують. Тому потрібно визначити, а які саме уміння здобуде учень, використавши набуті знання. Компетентністний підхід має впроваджуватись системно. У ході роботи ми розробили, погодили з усіма учасниками експерименту структурну модель репозиторію компетентностей, яка може бути застосована для будь якого навчального предмету та паралелі. Ця модель безперечно не досконала, але зазначимо, що на початку нашої спільної розробки ми не мали жодного уявлення про методику побудови даної структури та не мали можливості запозичення наявного досвіду. Структурна модель являє собою звичайний ексель-файл, де по горизонталі позначені псевдоніми предметних компетентностей, що пов’язані з окремими ЕОРами або їх сукупностями, а також можуть бути пов’язані з окремими різновидами навчальної діяльності, що мають здійснити учні у процесі опанування навчального контенту. По вертикалі, відповідно, позначені одиниці КТП-ЗН. Формулювання для предметних компетентностей розміщуються на перетині відповідних стовпців та рядків (малюнки 1 та 2, відповідно для створення репозиторіїв з предметів Географія та Українська мова). Файл з малюнками у форматі PDF докладений до доповіді. Альбом з оригіналами малюнків розміщений тут.
З використанням даної структурної моделі були розроблені та розміщені на платформі Moodle репозиторії компетентностей для КТП-ЗН з географії та української мови, які надалі пройшли апробацію у реальному навчальному процесі у двох київських школах – ліцеї «Універсум» Шевченківського району та СЗШ №52 Солом’янського району. Фрагменти репозиторіїв, розроблених вчителями названих шкіл Бобровським М.В. та Градзіон В.П. - на малюнках 3, 4, 5.
У процесі впровадження змішаного навчання вчитель має створити для учнів навчальні ресурси [3]. Спираючись на розроблені переліки предметних компетентностей, з урахуванням реальних можливостей адміністраторів та вчителів-новаторів, а також обмежених можливостей упровадження змішаного навчання в умовах необхідності збереження у цілому традиційних складу та структури навчального процесу, були розроблені фрагменти навчальних курсів з географії та української мови, тобто експериментальні КТП-ЗН. Переліки елементів зазначених КТП-ЗН, а саме назви розроблених ЕОРів, представлені на малюнках 6 та 7.
Учасники експерименту визначилися, що при розробці ЕОрів допустимо використання деяких фрагментів тексту підручників. Але навчальний ресурс обов’язково має містити матеріал від учителя. Це може бути текстовий файл, відеоурок, презентація із закадровим голосом учителя. Крім головного навчального ресурсу вчитель створює допоміжний ресурс, який представляє собою статті, фільми, статистичні матеріали тощо. Допоміжний ресурс є своєрідним інструментом підтримки від вчителя, який учень використовує під час виконання завдань на уроці. Третьою складовою навчального ресурсу є завдання для самоперевірки учня – задачі, тестові завдання, вправи. Виконання навчальних завдань безпосередньо на уроці, за умови дозволу користуватися ресурсами навчальної платформи та (за необхідності та дозовано) допомогою вчителя, потребувало розробки четвертого компоненту ЕОРів, а саме завдань, які оцінюються вчителем та безпосередньо пов’язані із оцінюванням ступенів набуття учнями компетентностей у даному навчальному курсі. Зазначені завдання принципово мають бути різнорівневими та ні в якому разі не можуть носити репродуктивного характеру. Розробка таких завдань – складна задача, яка потребувала значних витрат часу вчителів – учасників експерименту і тим самим була одним з обмежуючих факторів при визначенні обсягу його проведення [4]. Скріншоти прикладів розроблених ЕОРів з географії та української мови представлені на малюнках 8 та 9. На наш погляд, вже зараз потрібно на курсах підвищення кваліфікації, семінарах в інститутах післядипломної освіти, вчити учителів методиці створення таких навчальних ресурсів.
Виконання викладених вище завдань організаційного плану підготовки до упровадження змішаного навчання у цілому було проведено успішно.
За умов створення репозиторіїв компетентностей, розроблення КТП-ЗН та ЕОРів, що забезпечували їх виконання, учасники роботи отримали змогу сформувати персональні навчальні плани (ПНП) учнів та приступити безпосередньо до здійснення інноваційного навчального процесу. Стан виконання ПНП кожний з учнів бачив на власній інформаційній сторінці. Принципово важливо, що стан виконання ПНП пов'язаний виключно із набуттям учнями компетентностей, визначених у відповідних репозиторіях. Учитель контролював прогрес виконання ПНП і мав змогу реагувати відповідним чином. Під час експерименту ініціатори застосували два альтернативних механізми підтвердження набуття компетентностей учнями. Перший з них, так би мовити, напівавтоматичний, передбачав підтвердження факту набуття компетентності з рейтингом «Те» за умови завершення вивчення учнем деякого ЕОРу. Для цього у параметрах ЕОРу встановлювались критерії завершення, згідно яких учень мав опрацювати визначений перелік діяльностей, а факт завершення вивчення ЕОРу мав підтвердити вчитель, ставлячи відмітку у звіті «Завершення курсу». Другий механізм передбачав «ручне супроводження» процесу опрацювання учнем ЕОРу шляхом моніторингу вчителем звіту «Виконання курсу». Факт набуття учнем компетентності з відповідним рейтингом, згідно прийнятої в експерименті шкали «Будьте неупередженими», встановлював вчитель. Скріншоти виконання ПНП ученицями Софією Земляною (географія) та Дарією Томачук (українська мова) наведені на малюнках 10 та 11, 12 відповідно.
У ході впровадження змішаного навчання з елементами компетентністного підходу ми реалізуємо дуже важливі завдання. По-перше, робота учня стає виключно пошуковою, аналітичною, прикладною. По-друге, органічними стають групові форми роботи. По-третє, відпадає проблема оцінок, навіть якщо предмет викладається у обсязі 1 год на тиждень, адже при змішаному навчанні учень отримує оцінку на кожному уроці. Найбільша проблема при впровадженні змішаного навчання – це значний час, який вчитель має витрачати на створення навчальних ресурсів. І якщо вчитель має тижневе навантаження 1,5 ст., то йому надзвичайно важко охопити усі класи та усіх учнів цією формою роботи. Вирішити дану проблему можна тільки одним шляхом – змінити підходи до оплати праці вчителя, тобто зробити її не поурочною, а погодинною. Поурочна система оплати праці не є мотивуючою для методичної роботи вчителя, там присутній лише один мотив – «прочитав і пішов».
Неочікуваним результатом впровадження змішаного навчання може бути тимчасове зниження середньої тематичної оцінки учня та зниження середньої успішності по класу. Адже при змішаному навчанні зникають поточні невмотивовані оцінки, та оцінки, отримані після стояння біля дошки, виконане домашнє завдання (самостійно чи ні, це питання стає несуттєвим). Оцінка отримана учнем стає наближеною до об’єктивної. У ході впровадження елементів змішаного навчання виявились надзвичайно зручними і корисними використання хмарних технологій для роботи у середовищі LMS Moodle та мобільного додатку Moodle Mobile. Наявність мобільного додатку вирішує проблему часу у процесі ознайомлення учнів з навчальними ресурсами і робить їх доступними у будь якій точці перебування дитини.
У перспективі створені в експерименті репозиторії компетентностей та навчальні ресурси повинні мати публічний доступ для учителів і учнів інших шкіл. Це розширить освітній простір та буде популяризувати систему змішаного навчання з елементами персоналізації на основі LMS Moodle.
Список використаних джерел
- Кухаренко В.М. Системний підхід до змішаного навчання /Володимир Миколайович Кухаренко // Інформаційні технології в освіті. –2015.– № 24.– С.53- 67.
- Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : бібліотека з освітньої політики / авт.: Бібік Н. М.,Ващенко Л. С., Локшина О. І. та ін. ; заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с.
- Морзе Н.В., Глазунова О.Г. Методика створення електронного навчального курсу (на базі платформи дистанційного навчання Moodle) /Н.В.Морзе, О.Г. Глазунова, – навчальний посібник. – К.: 2010. – 269 с.
- Організація середовища дистанційного навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах: посібник/автори: Богачков Ю.М., Царенко В.О., Ухань П.С., Мушка І.В., / наук. ред.. Ю.М. Богачков – К.: Педагогічна думка, 2012.–160 с.: іл.
- Хадсон Т. 10 шагов к выбору цифрового ученого плана для смешанного обучения. [Електронний ресурс] /Тим Хадсон //. –16.01.2014. Режим доступу. dreambox.com/blog/ten-steps-choosing-digital- curricula-blended-learning#sthash.1lAX0P1Y.dpuf.
- Якубов С. Упровадження елементів дистанційного навчання школярів / С. Якубов // «Школа».– К. –2013.– №2(86) –С.4-6